Проаналізовано сучасний стан рівня зайнятості населення за регіонами. Систематизовано нетрадиційні форми зайнятості населення у контексті модернізації економіки регіонів. Виділено і розглянуто такі атипові форми зайнятості, як: повну зайнятість за умов гнучких форм організації робочого часу; неповну зайнятість; тимчасову зайнятість; зайнятість на засадах вторинної зайнятості; зайнятість на основі договорів цивільно-правового характеру; надомну працю; працю за викликом; дистанційну зайнятість; позикову працю, неформальну зайнятість; нереєстровану зайнятість у неформальному секторі. Розглянуто питання інноваційності трансформаційних змін у сфері зайнятості та наведено основні чинники запуску та підтримки відповідних процесів. Виявлено перспективні інновації, які дозволять принципово активізувати державну політику у сфері зайнятості міського населення. Для вирішення проблеми відсутності активної профорієнтаційної політики держави запропоновано застосування інноваційної комплексної програми професійної орієнтації, суть якої полягає у реалізації державою стимулів для користування профорієнтаційними послугами особами будь-якого віку та етапу трудового життя, пов’язаних з більшим сприянням у працевлаштуванні, а також створенні системи надання таких послуг та її доступності. 

децентралізація, нетрадиційна зайнятість, ринок праці, глобалізація, модернізація, соціально-трудові відносини 

Рецензія на книгу: Максимчук М. В. Інституціалізація розвитку економіки регіонів України: теорія і практика : монографія / М. В. Максимчук ; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». – Львів, 2016. – 394 с. 

Обґрунтовано систему методологічних принципів з подальшим її розширенням за допомогою додавання авторських принципів апостеріорності та меритократійності. Досліджено наявні підходи в аналізі інтелектуального потенціалу регіонів, на основі чого виявлено, що комплексний підхід до його оцінки дозволить визначити власні максимальні можливості регіонів України для їх подальшої ефективної реалізації. Запропоновано авторську методику оцінки інтелектуального потенціалу регіональних господарських систем, яка ґрунтується на сутності інтелектуального потенціалу регіону і розроблена на основі оцінки науково-технічного, інноваційного, інформаційно-комунікаційного компонентів, визначення рівня розвитку людського потенціалу та інвестиційної підтримки інтелектуальної діяльності. 

регіональний розвиток, оцінка інтелектуального потенціалу, інтелектуальний потенціал регіональних господарських систем, система методологічних принципів 

Національний ринок праці України характеризується специфічною моделлю, котра визначається особливістю сучасного трансформаційного етапу. Зважаючи на те, що національний ринок праці узагальнює регіональні сегменти, особливої актуальності набуває питання розробки методики оцінки ринків праці на мезорівні. Дослідження основних методичних підходів до кількісної оцінки ринку праці виявило три домінуючі підходи: оцінка стану ринку праці на основі показників, що відображають найбільш істотні сторони його функціонування; використання наборів різноаспектних кількісних і якісних показників; комплексне дослідження з використанням узагальнюючого інтегрального показника, що синтезує всі сторони досліджуваного об’єкта. Запропоновано авторську методику та алгоритм оцінки стану регіональних ринків праці на основі використання статичного та динамічного інтегральних індексів функціонування. Статична модель характеризує досягнутий рівень функціонування ринку праці, динамічна – напрям і швидкість його руху. Апробація запропонованої методики для характеристики сучасного етапу функціонування регіональних ринків праці України виявила суттєві розбіжності у показниках їх загального стану, рівні розвитку основних компонентів, напрямах і швидкості змін. Проведені дослідження можуть бути інформаційною базою при розробці практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення соціально-економічної ефективності діяльності ринку праці конкретного регіону. 

ринок праці, регіональний ринок праці, інтегральний індекс, методика оцінки, економіко-математична модель 

Розглянуто методологічні засади формування нової парадигми регіонального розвитку, що має сприяти вирівнюванню регіональної асиметрії на основі максимального задіяння власного потенціалу регіонів. Сформульовано власне бачення сутності державної регіональної політики, її цілей і принципів здійснення. Запропоновано методичні підходи до врахування ступеня асиметричності рівнів розвитку регіонів при реалізації сучасної стратегії регіонального розвитку та прийнятті ефективних управлінських рішень у цій сфері, шляхом впровадження економіко-математичної моделі визначення комплексних рівнів розвитку регіонів за компонентами сталого розвитку – «економіка», «соціум», «екологія». Визначено інституційні передумови формування нової парадигми регіонального розвитку. Наголошено на необхідності формування нової парадигми політики регіонального розвитку шляхом поєднання децентралізації та деконцентрації, що має забезпечити синергетичний ефект при реформуванні системи управління регіональним розвитком. 

державна регіональна політика, регіональний розвиток, регіональна асиметрія, децентралізація, деконцентрація 

Уточнено визначення поняття «флористичного ринку», представлені складові флористичних ринків. Удосконалена система принципів побудови відносин та функцій ринку флористичної продукції. Визначено комплекс найважливіших ознак класифікації системи ринків флористичної продукції та критеріїв її структурування. 

флористичний ринок, декоративне садівництво, ринок продукції квітникарства, флористика, дизайн, функції флористичного ринку, класифікація флористичного ринку 

Визначено роль малого підприємництва в інноваційному розвитку регіону. Розроблено систему принципів розвитку малого підприємництва та запропоновано методичні аспекти оцінки його інноваційної активності. 

мале підприємництво, інноваційний розвиток, інноваційна активність малого підприємництва 

Розглянуто сучасний стан мережі автомобільних доріг, проаналізовано проблеми, що супроводжують її розвиток та відбиваються на процесах обслуговування туристів. На основі запропонованої методики обраховано середній бал зручності транспортної доступності туристичних об’єктів регіонів України, встановлено регіони, активізація використання туристичного потенціалу яких можлива за рахунок поліпшення транспортної доступності до їх архітектурно-історичних ресурсів. Запропоновано напрямки удосконалення транспортної інфраструктури, що сприятимуть зміцненню туристичного потенціалу України. 

туристичний потенціал, автомобільні шляхи, транспортні коридори, транспортна доступність 

Поглиблено методичні підходи до оцінки інвестиційної діяльності на мезорівні. Поряд з відомими методологічними принципами оцінки інвестиційних процесів на регіональному рівні розглянуто принципи загальноекономічного і специфічного характеру, надано їх характеристику. Обґрунтовано та апробовано авторську методику визначення ефективності використання інвестиційного потенціалу. Запропоновано методи розрахунку інвестиційної активності регіональних господарських систем та використання їх інвестиційного потенціалу. Здійснено групування регіонів України за індексом інвестиційної активності та індексом використання інвестиційного потенціалу. 

ефективність, оцінка, принципи, інвестиційний потенціал 

Розглянуто та критично проаналізовано різні підходи до досліджень регіональних проблем розвитку плодоовочевої галузі в Україні. Визначено регіональні особливості розвитку плодоовочевих ринків в Україні, обґрунтовано перспективні тенденції. Оцінено перспективи розвитку плодоовочевої галузі України за кластерною моделлю, обґрунтовано та апробовано авторську методику визначення потенційних кластерів та їх ядер. Розрахунково підтверджено авторську гіпотезу про вирішальну роль елементів збутової інфраструктури для розміщення та розвитку плодоовочевої галузі України. 

регіональний підхід, овочівництво, кластер, концентрація