Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України

Академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України» (08.01.2024 р., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»)

18 січня 2024 року у ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» відбулися академічні читання «Наукова спадщина Михайла Туган-Барановського для відбудови України». Організатори заходу – відділ економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та ВГО «Українська асоціація економістів-міжнародників».

Тематичні напрями читань:

• соціальний ідеал М. Туган-Барановського та моделювання української перспективи;
• теорія кооперації та її потенціал для відбудови України;
• М. Туган-Барановський про роль науки в суспільному розвитку в контексті сучасної концепції відкритої науки;
• державотворча діяльність М. Туган-Барановського та актуальні проблеми державного управління;
• прогностичні ідеї М. Туган-Барановського у формуванні макромоделі безпеки соціально-економічного розвитку України.

Вступною промовою академічні читання відкрили: Валерій Геєць – академік НАН України, директор ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН Україн”; Антон Філіпенко – академік АН ВШ України, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент ВГО ”Українська асоціація економістів-міжнародників”.

З доповіддю ”Історія економічної думки як канал усвідомлення суті та логіки сучасних процесів і місце в цій історії М. Туган-Барановського” на читаннях виступив Андрій Гриценко – д.е.н., проф., академік НАН України, заступник директора ДУ ”Інститут економіки та прогнозування НАН України”, завідувач відділу економічної теорії.

В базових доповідях: «Логіка у працях М. І. Туган-Барановського» Антона Філіпенка – академіка АН ВШ України, д.е.н., проф., професора кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка; «Людиноцентризм економічної теорії М. Туган-Барановського» Вікторії Небрат – д.е.н., с.н.с., завідувачки відділу економічної історії ДУ ”Інститут економіки та прогнозування НАН України” висвітлені фундаментальні положення наукової спадщини М. І. Тугана-Барановського в контексті їх застосування в Україні в умовах глобальних викликів.

В доповіді «Етичні засади теорії М. Туган-Барановського та питання соціальної безпеки людини в умовах війни та відбудови України» д.е.н., проф., професора кафедри фінансів КНУ імені Тараса Шевченка Захарія Варналія розкрито етичні засади теорії М. Туган-Барановського, сутність понять соціальної безпеки держави та соціальної безпеки людини, визначено цілі та завдання соціальної безпеки людини в умовах повоєнної відбудови України. Ідейна спадщина подвижників кооперативного руху у сучасній Європі в контексті завдань відбудови України висвітлена у доповіді Сергія Семіва – к.е.н., проф., директора Центру кооперативної науки та освіти, завідувача кафедри економіки Львівського торговельно-економічного університету.

У науковому заході взяв участь провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України» академік АН ВШ України, д.е.н., проф. Анатолій Мокій, який виступив в обговоренні з темою «Екзистенційні імперативи розвитку України в світлі теоретичних положень Михайла Туган-Барановського». А. Мокій акцентував увагу на несформованості Української національної ідеї, макромоделі і стратегії безпеки розвитку держави, дисфункції інституту державної політики на всіх рівнях системної ієрархії, що особливо виявилася в умовах війни. Імперативами А. Мокій вважає: дивергенцію факторного потенціалу продуктивної спроможності нації як загрозу цілісності макросистеми; формування в Україні системи кланового капіталізму, або псевдосистеми ексклюзивного управління, набуття корупцією та тіньовою економікою системоутворюючих ознак. Подоланню впливу цих імперативів може слугувати наукова спадщина М. І. Туган-Барановського, зокрема такий природньо властивий українцям спосіб господарювання, як кооперація, вагома форма подолання кризи і макроструктурної дивергенції, зміцнення цілісності і безпеки держави. Окремої уваги, на думку А.  Мокія, заслуговують теоретичні пошуки М. Туган-Барановського щодо воєнної економіки, причому цей напрям трансформації України, попри актуальність, залишається неопрацьованим. В умовах тривалої війни доцільне упровадження в практику стратегування соціально-економічного розвитку України Парадигми концентрації активностей і ресурсів на безпеці майбутнього.