Наукові засади формування та реалізації регіональної фінансової політики, фінансово-кредитні механізми забезпечення регіонального розвитку.
Джерела формування та напрямки реалізації фінансового потенціалу регіонів.
Особливості управління фінансами територіальних громад та міжбюджетні відносини в умовах реалізації адміністративно-територіальної реформи.
Моніторинг місцевих бюджетів регіону та оцінювання ефективності використання бюджетних ресурсів.
Науково-дослідні теми:
НДР "Фінансова політика забезпечення економічного зростання територіальних громад в умовах нестабільності", (державний реєстраційний номер 0122U200317 ) (ІІІ кв. 2022 – ІІ кв. 2025 рр.)
НДР «Трансформація моделі просторового розвитку України», (державний реєстраційний номер 0118U006583) (I кв. 2022 – ІV кв. 2024 рр.)
НДР «Управління активами територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0120U101402) (І кв. 2020 р. – ІІ кв. 2022 р.)
НДР «Методологічні засади smart-спеціалізації регіонів України» (державний реєстраційний номер 0119U103908) (ІІІ кв. 2019 р. – ІV кв. 2021 р.)
НДР «Виокремлення проблемних територій та інструменти стимулювання їх економічної активності» (державний реєстраційний номер 0120U101402) (І кв. 2020 р. – ІV кв. 2021 р.)
НДР «Механізми адміністративно-фінансової децентралізації: оцінка ефективності, напрями удосконалення» (державний реєстраційний номер 0118U006583) (01.09.2018 р. – 31.12.2019 р.)
НДР «Наукові засади формування моделі сталого ендогенного зростання регіонів України в умовах адміністративно-фінансової децентралізації» (державний реєстраційний номер 0117U000691) (І кв. 2017 р. – ІІ кв. 2019 р.)
НДР «Ризики бюджетної децентралізації у формуванні фінансово-економічного потенціалу територіальних громад Карпатського регіону» (державний реєстраційний номер 0117U003493) (ІІІ кв. 2017 р. – ІV кв. 2019 р.)
НДР «Фінансове забезпечення розвитку територіальних громад Карпатського регіону в умовах реформування місцевого самоврядування» (державний реєстраційний номер 0115U000018) (І кв. 2015 р. – ІІ кв. 2017 р.)
НДР «Організаційно-економічні засади розвитку соціальної сфери територіальних громад» (державний реєстраційний номер 0117U006098) (ІІІ кв. 2017 р. – ІV кв. 2017 р.)
«Фінансові механізми формування конвергентної моделі регіонального розвитку» (2012–2014 рр.)
«Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Волинська область) за проектом: «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної суперЕОМ» (2011 р.)
«Механізми підвищення ефективності використання фінансового потенціалу регіону» (2010–2011 рр.)
«Інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на регіональному рівні (Львівська область) за проектом: «Інтелектуальна автоматизована інформаційно-аналітична система супроводження бюджетного процесу на базі вітчизняної суперЕОМ» (2010-2011 рр.)
«Наукове забезпечення підвищення капіталізації регіональних активів» (2008–2009 рр.)
«Розробка механізмів капіталізації інновацій (на прикладі Західного регіону України)» (2006–2007 рр.)
Аналізується специфіка функціонування, визначення проблем розвитку галузі культури і мистецтва та окреслення напрямів їх вирішення. Представлено результати проведеного дослідження функціонування сфери культури і мистецтва. Визначено проблеми розвитку цієї галузі за останні десять років. Серед найважливіших виокремлено такі: послаблення ролі культури і мистецтва в житті людей; низький рівень бюджетного забезпечення; моральне старіння матеріально-технічної бази закладів культури; неефективне управління закладами культури; низька матеріальна винагорода працівників культурної сфери та низький соціальний престиж їхньої праці. Розкрито особливості функціонування сфери культури і мистецтва. Показано, що особливості галузі полягають у тому, що існують установи, орієнтовані як на культурне обслуговування, так і на розвиток культури і людини (створення умов для творчості); заклади виконують державну функцію зі створення, збереження, збирання і вивчення культурної спадщини фондів, художніх творів, хоча ця функція прямо не пов’язана з конкретним споживачем; складно однозначно виміряти кінцеві результати культурно-мистецької діяльності, які виражаються переважно у відкладеному соціальному ефекті і проявляються у збільшенні інтелектуального потенціалу, зміні ціннісних орієнтацій і норм поведінки людини тощо. Наголошено на викликах подальшого розвитку, обумовлених започаткованими реформами. Окреслено напрями розв’язання проблем у частині: вдосконалення нормативного забезпечення та механізмів залучення додаткових фінансових ресурсів тощо.
культура, мистецтво, публічні фінанси, децентралізація, фінансування
Сучасні зміни в економіці України, обумовлені суспільно-політичною ситуацією в країні, а також низка розпочатих реформ спонукають до наукових розвідок соціально-економічного розвитку країни. Проведено проблемно-орієнтований аналіз соціальної складової економіки України. Представлено результати дослідження соціально-економічного розвитку України за останні п’ять років. Серед напрямів аналізу було обрано: ринки праці, бідність, безробіття, доходи/витрати населення. Показано, що низькі темпи зростання розміру прожиткового мінімуму обумовлюють зниження соціальних стандартів, що негативно позначається на рівні життя населення в Україні; значне падіння реальних доходів населення в 2014-2015 рр. погіршило його купівельну спроможність; зростання питомої ваги заробітної плати та соціальних виплат у структурі доходів населення впродовж аналізованого періоду є свідченням надмірної залежності добробуту населення від підтримки держави, а також відсутності в країні так званого середнього класу. Помітне зростання рівня безробіття викликано воєнними діями на сході України, поглибленням фінансово-економічної кризи та погіршенням суспільно-політичного стану в країні. Наголошено на диференціації в оплаті праці в розрізі галузей економіки. Доведено, що низький рівень середньої заробітної плати в бюджетній сфері обумовлений особливостями розрахунку розміру мінімального посадового окладу на основі прожиткового мінімуму, що в підсумку призводить до «знецінення» праці працівників бюджетної сфери та зниження вартості висококваліфікованої праці. Визначено виклики для подальшого розвитку України, серед них основними є: надмірне безробіття; незадовільний рівень оплати праці; рівень соціальної захищеності; воєнний конфлікт на сході України.
соціальний розвиток, безробіття, зайнятість населення, прожитковий мінімум, заробітна плата